Главная › Новости

Оскарження акта перевірки

Опубликовано: 25.10.2018

Перевірка ДФС пройшла й отримано акт перевірки, а з ним і податкове повідомлення-рішення. Сперечатися з ДФС не хочеться, але все ж таки хочеться відстояти свою думку. Сьогодні в консультації про те, як це можна зробити.

 Зміст статті:

Заперечення на акт перевірки

Нагадуємо, що перед тим, як починати інші процедури ви маєте право подати заперечення на акт перевірки протягом 5 роб. днів з дня наступного після отримання акта перевірки. Якщо ж цей строк уже минув, і ви отримали податкове повідомлення-рішення (ППР), то  залишаються 2 варіанти оскаржити: в адміністративному або судовому порядку ( п. 56.1 ПКУ ).

►  Почувайтеся впевнено під час перевірки: 5 практичних порад

Адміністративне оскарження 

Коли подається скарга

ППР приймається протягом 10 роб. днів з дня, що настає за днем вручення акта перевірки, якщо заперечення з боку платника податку не було. Якщо ж заперечення було – то протягом 3 роб. днів з дня розгляду заперечення та подання письмової відповіді платнику податків ( п. 86.8 ПКУ ).

►  Як скасувати податкове повідомлення-рішення з плати за землю

Скарга на рішення ДФС подається:

протягом 10 кал. днів , наступних за днем отримання ППР або іншого рішення ДФС. Це стосується випадків порушення податкового законодавства ( п. 56.3 ПКУ ); протягом 30 кал. днів – у випадку коли орган ДФС самостійно визначає грошове зобов’язання платника податку, тобто без ситуації порушення податкового законодавства ( п. 56.12 ПКУ ).

До ситуацій з 30-денним строком подачі скарги належить, наприклад, розсилка податкових повідомлень платникам земельного податку – фізособам. Те ж саме щодо іншого податку на майно для фізосіб. Повний перелік таких випадків міститься в п. 3 розділу ІІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом ДФС від 21.10.2015 р. № 916 (далі – Порядок № 916).

►  План комплексних перевірок на 2018 рік

Якщо останній день строку адміністративного оскарження  припадає на вихідний або святковий день, то таким останнім днем вважається перший робочий день після вихідного або свята ( п. 4 розділу ІІІ Порядку № 916 ).

Куди та як подавати скаргу

Скарга подається податковому органу вищого рівня виключно у письмовій формі ( п. 56.3 ПКУ ). Наприклад, якщо перевірку проводила Чернігівська ОДПІ, то скаргу подаємо до Головного управління ДФС України в Чернігівській області. Всю інформацію про територіальні органи ДФС можна знайти на веб-сайті ДФС.

►  Як поводитися під час виїзної перевірки

Скарги на рішення контролюючих органів у м. Києві, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи ( п. 2 розділу ІІ Порядку № 916 ).

Подавати скаргу треба особисто або через свого представника. Також можливий варіант надсилання поштою ( п. 2 розділу V Порядку № 916 ).

Узгодженість податкового зобов’язання

При подачі скарги на рішення ДФС грошове зобов’язання платника податків вважається неузгодженим до закінчення процедури адміністративного оскарження, якщо дотримані відповідні строки подачі скарги ( п. 56.15 ПКУ ). Даний нюанс є корисним для платника податку, так як дозволяє потягнути час щодо сплати податкового зобов’язання.

►  Оскарження податкового повідомлення-рішення

Грошове зобов’язання вважається узгодженим, коли процедура адміністративного оскарження припиняється ( п. 56.17 ПКУ ):

наступного дня за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на ППР у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; на день отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; на день отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; на день звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались. день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Після узгодження податкове зобов’язання стає податковим боргом та органом ДФС може виписуватися податкова вимога при його несплаті ( пп. 14.1.175 ПКУ ).

Як скласти скаргу

Скарга платника податків подається в письмовій формі. Форма в цілому довільна, але обов’язково має бути така інформація ( п. 1 розділу IV Порядку № 916 ):

ПІБ, найменування (для юросіб), податкова адреса; найменування органу ДФС; реквізити оскаржуваного рішення; підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи; обґрунтування незгоди платника податків; вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу; відомості щодо повідомлення органу ДФС, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня; адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги; перелік документів, які додаються до скарги.

►  Як оскаржити штраф за «загублений» у ПДВ-звітності показник

Копії документів, які додаються до скарги, повинні бути належним чином засвідчені. Це значить, що їх має засвідчити керівник з позначкою “Копія вірна”.

Скарга підписується особисто платником податків або його представником.

Тривалість адміністративного оскарження

ДФС не може відмовити у прийнятті та реєстрації скарги. Строк розгляду  – 20 кал . днів , що настають за днем отримання скарги платника податків. Повідомлення має бути надіслане на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або  надане йому під розписку.

►  Коли податківці приймають податкове повідомлення-рішення

Також ДФС може продовжити строк розгляду (але не більше 60 кал. днів ). Про це має бути письмово повідомлено платника податку до закінчення 20-денного базового терміну ( п. 3 розділу VII Порядку № 916 ).

За результатами розгляду поданої скарги ДФС може прийняти одне з наступних рішень ( п. 2 розділу IX Порядку № 916 ):

задовольнити скаргу повністю та скасувати ППР; частково задовольнити скаргу та в окремій частині скасувати ППР; залишити скаргу без задоволення, а ППР без змін; зменшити (збільшити) суму грошового зобов’язання.

Повторна скарга

У разі незадоволення або часткового задоволення скарги платник податку має право звернутися з повторною скаргою до органу ДФС вищого рівня ( п. 56.6 ПКУ ). Зробити це треба протягом 10 кал. днів , що є наступними після отримання рішення про результати розгляду першої скарги. На розгляд даної скарги також дається 20 кал. днів (до 60 кал. днів у разі подовження терміну розгляду). Рішення ДФС у цьому випадку є остаточним та може бути оскарженим тільки у судовому порядку.

►  Огляд судової практики

Судове оскарження 

Строки подачі скарги  у суд

Зазначимо, що якщо платник податку одразу розпочинає оскарження рішення контролюючих органів у судовому порядку, то він втрачає право на адміністративне оскарження ( п. 4 розділу І Порядку № 916 ).

Щодо строків подачі скарги в суд, то є неузгодженість між нормами законодавства. Так, скаргу треба подати:

Дана суперечність розв’язана на користь строку 1095 днів : існує роз’яснення ГУ ДФС у Луганській області та Інформаційний лист ВАСУ від 01.11.2011 р. № 1935/11/13-11.

►  У який строк подати заперечення до акта податкової перевірки

Однак, це ще не все. Позов до суду краще подавати протягом 10 кал. днів : після закінчення даного терміну податкове зобов’язання вважається узгодженим, підлягає сплаті, органи ДФС при несплаті можуть виписати податкову вимогу та застосувати механізми примусового стягнення податкового боргу, наприклад, податкову заставу.

Якщо в 10 днів платник податків не вклався та сплатив податковий борг, то це не позбавляє його права на судове оскарження протягом згаданих 1095 днів .

В який суд подавати позов

Позов щодо оскарження індивідуальних актів суб’єктів владних повноважень подається до окружного адміністративного суду ( ч. 1 ст. 19 КАС ). Позивач має право вибору такого суду: за місцем знаходження позивача або за місцем знаходження відповідача ( ч. 1 ст. 25 КАС ).  Перелік окружних адміністративних судів можна знайти на офіційному веб-сторінці Судової влади України  (“Судова влада” – “Суди” – “Місцеві адміністративні суди”).

►  Документальні перевірки: як, що і коли

Судовий збір

Тепер до не дуже приємного аспекту оскарження – сплати судового збору.  Згідно постанови Пленуму ВАСУ від 13.01.2016 р. № 2 у справах для оскарження ППР та акта перевірки використовується судовий збір за ставкою, що встановлена для майнового спору. Згідно ст. 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674 (далі – Закон № 3674) судовий збір для таких позовів становить:

для юросіб – 1,5% ціни позову, але не менше 1 мінзарплати (для 2018 р. – 3723 грн); для фізосіб – 1% ціни позову, але не менше 0,4 мінзарплати та не більше 5 мінзарплат (у 2018 р. – від 1489,20 грн до 18615 грн).

Тут важливий ще один нюанс – якщо позовна заява містить 2 і більше вимог немайнового характеру, то судовий збір сплачується за кожну таку вимогу ( ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 ). Наприклад, якщо позивач вимагає скасувати відмову ДФС здійснити реєстрацію податкової накладної та одночасно скасувати зобов’язання здійснити реєстрацію податкової накладної,  то судовий збір буде подвійним, тобто 7446 грн.

►  Під час перевірки відсутні документи: термін для їх надання

Саме через розміри судового  збору, витрати на судовий процес радимо використовувати повною мірою можливості подання заперечення на акт перевірки та адміністративного оскарження акта (першого та повторного).

Підготовка та подання позову

Позов подається у формі письмової заяви та має містити ( ч. 5 ст. 160 КАС ):

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юросіб) або ім’я (ПІБ – для фізосіб) сторін, їх місцезнаходження (для юросіб) або місце проживання чи перебування (для фізосіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юрособи в ЄДРПОУ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізосіб), телефони, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у даному випадку використання заперечення на акт перевірки чи адміністративного оскарження; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

►   Хто розглядає заперечення до акта камеральної перевірки

До позовної заяви додаються ( ст. 161 КАС ):

копія позову та копії всіх поданих до нього документів у кількості відповідачів і третіх сторін справи або докази надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення даних копій учасникам справи; документ про сплату судового збору; засвідчені копії акта перевірки, в якому міститься рішення, яке оскаржується, інші рішення ДФС (наприклад, щодо адміністративного оскарження справи); документи, які підтверджують повноваження осіб, які підписали позов (керівник підприємства має додати наказ про його призначення та випису з ЄДР).

Позовну заяву слід підписати позивачу з зазначення дати підписання.

Строки розгляду справи в суді та набуття чинності рішення (ухвали) суду

Справа розглядається протягом строку не більше 30 днів з дня ухвали про її проведення ( ч. 1 ст. 187 КАС ).

Набуття чинності рішення суду відбувається в строк після закінчення строку апеляційного оскарження. Апеляційна скарга подається ( ст. 295 КАС ):

на рішення суду – протягом 30 днів ; на ухвалу суду – протягом 15 днів .

►  Дії контролюючого органу під час розгляду заперечень платника

Строк на апеляційне оскарження відраховується з дати ухвалення судового рішення – це дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене) ( ч. 5 ст. 250 КАС ). Якщо рішення приймалося без залучення сторін (письмове провадження), то датою ухвалення вважається дата складення повного судового рішення.

Оскарження результатів суду

Оскаржити рішення суду першої інстанції можна шляхом апеляції згідно ст. 309 КАС (строк розгляду – 60 днів для рішення суду та 30 днів для ухвали суду).

►   Перевірки контрольованих операцій — за новим порядком

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, ухвала – з моменту її проголошення ( ст. 325 КАС ). З цієї дати податкове зобов’язання стає узгодженим і платник податку має його погасити протягом 10 кал. днів.

Якщо ж апеляційний суд не задовольнив скаргу, то платник податку має право на касаційну скаргу до ВАСУ згідно підстав ст. 328 КАС протягом 30 днів після проголошення рішення апеляційного суду.