Главная › Новости

Судове рішення про про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Опубликовано: 01.09.2018

Про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Судове рішення про про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010 року

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого – судді - Яровенко Н.О.

За участю секретаря - Дорошенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Нова Біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

В С Т А Н О В И В :

10.11.2009 року позивач звернувся до суду та просив постановити рішення, згідно якого визнати угоду купівлі-продажу дійсною.

Свої вимоги мотивувала тим, що 14 листопада 1996 року на Новій Біржі між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-прождажу нерухомого майна № 10996, відповідно до якого позивач придбала квартиру № АДРЕСА_1 у м. Києві. Фактично правочин обома сторонами повністю був виконаний: відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, він знявся з реєстрації за вказаною адресою, а позивач разом з сім`єю в`їхала до вказаної квартири та проживає там. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 7 280 гривень

Вказана сума коштів за договором купівлі-продажу була передана позивачем відповідачам в рахунок сплати за кв. № АДРЕСА_1, у м. Києві.

Позивач використовує вказану квартиру для постійного проживання, зареєстрована за вказаною адресою, регулярно сплачує комунальні платежі та утримує її в належному санітарно- технічному стані.

На час укладення договору в листопаді 1996 року ні позивачу не було відомо, ні відповідач не знав, що правочин у відповідності до ст. 47 Цивільного Кодексу України (1963 року) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися своїм майном як належний власник, що порушує її права. Тому вона звернулась до суду з визначеним позовом та просить визнати угоду купівлі-продаж у № 000, укладену 14.11.1996 року, дійсною.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Згідно свідоцтва про смерть, оригінал якого був оглянутий у судовому засіданні, відповідач ОСОБА_2 помер 16.03.2004 року. 17.12.2009 року син померлого та його правонаступник, ОСОБА_3, звернувся до суду з заявою, в якій проти задоволення позовних вимог ОСОБИ_1 не заперечував, зазначаючи, що жодних претензій до неї не має.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, сповіщався належним чином про час, дату та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.1996 року на Новій Біржі сторони уклали договір купівлі-продажу № 000, згідно якого позивач придбала квартиру № АДРЕСА_1у м. Києві( а.с.8-11).

Відповідачем була звільнена квартира, передані ключі, він знявся з реєстрації за вказаною адресою, а позивач разом з сім`єю в`їхала до вказаної квартири та проживає там. Ні заперечень, ні зауважень ніхто із сторін по правочину не заявляв. Вартість зазначеної нерухомості сторони визначили в 7 280 гривень.

Відповідно до паспорту громадянина України виданого Дніпровським РВ ОМУ УМВС України в Київської області від 15.12.2006 року, ОСОБА_1 зареєстрована по спірній адресі з 26.02.1997 року ( а.с7). З того часу позивач зі своєю сім`єю постійно мешкає у придбаній квартирі, оплачує комунальні послуги, проводить необхідний ремонт.

У судовому засіданні встановлено, що всі зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна сторонами виконані в повному обсязі, тому договір купівлі-продажу повинен бути визнаний дійсним, що передбачено ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, за якою якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

При розгляді справи суд користується нормами Цивільного Кодексу в редакції 1963 року, так як договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений до вступу в законну силу Цивільний кодекс України в редакції 2003 року.

З урахування вищевикладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 являється обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 130, 224-226 ЦПК України, ч.2 ст. 220 ЦК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд –

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Нова Біржа про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна № 000 від 14.11.1996 року, укладений на Новій Біржі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за яким останній продав, а ОСОБА_1 купила квартиру № АДРЕСА_1 в м. Києві.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Дніпровського районного суду м. Київа заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Дніпровського районного суду м. Київа протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :