Воскресенье, 21 Июнь 2015
Ваш малыш, еще вчера такой послушный и покладистый, вдруг начинает вести себя необычно.Подробнее (http://www.prostobaby.com.ua/zdorove/psihologiya/stati/krizis_trehletnego_vozrasta_borotsya_ili_miritsya)
Грудное вскармливание – чудесный период единения мамы и малыша. Но это замечательное время бывает омрачено различными проблемами с молочной железой,...
Во время беременности будущего малыша можно не только любить, ждать, общаться с ним и всячески оберегать – его, как бы...
Опубликовано: 25.10.2018
Здебільшого розрахунки без РРО дорого коштуватимуть підприємству. Та у деяких випадках РРО не потрібен. Як же не помилитися? Пропонуємо добірку ситуацій
Підприємці та юридичні особи (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи) застосовують реєстратори розрахункових операцій (РРО), проводячи розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування РРО визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). Але, як і інші законодавчі акти, положення цього Закону у деяких випадках не дають прямих відповідей на нагальні запитання. Тому суб’єктам господарювання доводиться шукати їх самотужки.
Пропонуємо добірку ситуацій щодо застосування РРО.
Підприємство продає основні засоби за готівку. Чи може воно не застосовувати РРО, а прийняти плату через касу, оформивши прибутковий касовий ордер ?
Дія Закону про РРО поширюється на всіх суб’єктів господарювання та їхні господарські одиниці, які проводять розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Під розрахунковою операцією розуміють приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) і видачу готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу) ( ст. 2 Закону про РРО ).
Тобто розрахунковими є операції з товарами, а в нашій ситуації йдеться про основні засоби. Тому логічно дійти висновку, що для готівкових розрахунків у разі продажу об’єктів основних засобів РРО можна не застосовувати. Такі розрахунки можна проводити через касу, оформивши прибутковий касовий ордер. Із цим погоджуються і податківці (ЗІР, категорія 109.02). Так, вони стверджують, що «…у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 «Основні засоби», суб’єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи».
Але слід зважати на готівкові обмеження , встановлені постановою Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210 . Так, граничну суму розрахунків готівкою для підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня обмежено 10 тис. грн. Фізична особа та підприємство (підприємець) можуть розрахуватися між мобою протягом одного дня сумою 50 тис. грн.
Чи може підприємство проводити готівкові розрахунки (попередню оплату) за товари через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, якщо товари відвантажують в іншому місці?
Як ми вже говорили, розрахункова операція — це, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів/послуг ( ст. 2 Закону про РРО) . Тобто поняття «розрахункова операція» пов’язує приймання готівки із місцем реалізації товарів/послуг. А пункт 12 статті 9 Закону про РРО прямо передбачає, що РРО та розрахункові книжки не застосовують, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) розрахунків у готівковій формі не проводять (оптова торгівля тощо).
Тому в разі проведення готівкових розрахунків не за місцем отримання товарів розрахункової операції у розумінні статті 2 Закону про РРО не відбувається. Тому підприємство не зобов’язане проводити розрахунки у готівковій формі через РРО. У цьому випадку готівкові розрахунки — платежі готівкою за реалізовані товари — слід проводити в порядку, передбаченому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 . А саме: через касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів.
Однак податківці вважають, що в місці отримання товарів (надання послуг) не застосовувати РРО підприємство може лише за умови, що розрахунки відбуваються винятково у безготівковій формі через каси банківських установ (без застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). Таке бачення пункту 12 статті 9 Закону про РРО викладено в листі ДФС від 03.02.2016 № 2234/6/99-99-19-03-02-15 . І така думка є доволі сталою, адже аналогічний висновок можна знайти й в оглядовому листі ДПА від 06.07.2009 № 14083/7/23-7017/572 (запитання 2.2.16). Тобто перевіряльники можуть визнати проведення розрахунків не за місцем отримання товарів через касу підприємства порушенням вимог Закону про РРО.
Але аналіз судової практики свідчить про те, що судові органи в цьому питанні підтримують суб’єктів господарювання. Зокрема, ВАСУ в ухвалі від 24.03.2014 № К/9991/8217/11 дійшов висновку, що «…суб’єкт господарювання, відпускаючи товар зі складу, відповідно до вимог ч. 12 ст. 9 Закону має обов’язок застосувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні торгівлі тільки у разі, коли операції з розрахунків у готівковій формі здійснюються в місці отримання товарів (склад). У разі якщо місце отримання товару і місце здійснення розрахунків у готівковій формі не збігаються, а розрахунки проводяться у касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів з видачею відповідних квитанцій, такого обов’язку не виникає».
Аналогічний висновок можна знайти в ухвалі ВАСУ від 14.07.2014 № К/9991/11574/11.
Підприємство, яке на замовлення клієнтів проводить лабораторні дослідження, для проведення розрахунків застосовує РРО. Чи можна все-таки оприбутковувати кошти на підставі прибуткових касових ордерів без РРО?
Підприємства будь-якої форми власності (за винятком підприємств торгівлі та громадського харчування), продаючи продукцію власного виробництва, мають право не застосовувати РРО та розрахункові книжки. Звісно, за умови, що проводять розрахунки у своїх касах, оформлюють прибуткові й видаткові касові ордери і видають відповідні квитанції, підписані та засвідчені печаткою у встановленому порядку. Таке звільнення від використання РРО не стосується технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Такі товари можна реалізовувати лише з розрахунком через РРО* ( п. 1 ст. 9 Закону про РРО ).
* Детальний коментар щодо реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, див. у публікації О. Шарової « Є перелік складних побутових товарів — кому та коли купувати РРО »
Норми пункту 1 статті 9 Закону про РРО не поширюються на суб’єктів господарювання, які надають послуги. Про це податківці прямо зазначають у своєму листі від 10.07.2015 № 14505/6/99-99-22-07-03-15 . Пільга у вигляді незастосування РРО та розрахункових книжок для таких суб’єктів господарювання діяла до 01.01.2015 , коли її було скасовано Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII .
Окрім того, послуги, про які йдеться у запитанні, не можна вважати продукцією у розумінні Закону про РРО. Як зазначив Мін’юст у листі від 15.05.2015 № 490-0-2-15/8.1 , оскільки Закон про РРО не містить визначення поняття «продукція власного виробництва», слід орієнтуватися на поняття «продукція», наведене у статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2736-VI . А в цьому Законі під продукцією розуміють будь-яку речовину, препарат або інший товар, виготовлений упродовж виробничого процесу.
Тому у розглядуваній ситуації ризикувати не варто. Розрахунки слід проводити, як і раніше, із застосуванням РРО.
Підприємство володіє мережею невеликих закладів громадського харчування, деякі з них мають низьку прибутковість. Чи можна прибрати з таких місць торгівлі платіжні термінали? При цьому терміналів залишиться не менше ніж 50% наявних у підприємства РРО.
Покупець може на власний розсуд обрати спосіб розрахунку за придбані товари/послуги: як готівковою, так і за допомогою платіжних карток. Продавці, зі свого боку, мають забезпечити проведення таких розрахунків. При цьому продавець не має права відмовити покупцеві розрахуватися у спосіб, що він обрав ( п. 14.19 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III ; ч. 2 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII ).
За загальним правилом, платіжних терміналів має бути не менше ніж 50% кількості реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Якщо суб’єкт господарювання має один РРО, він зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів ( п. 1 постанови КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878 ).
Разом із цим суб’єкти господарювання, які провадять розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів ( п. 1 ст. 3 Закону про РРО ). Тобто РРО облаштовують кожне окреме місце проведення розрахунків. Відповідно платіжні термінали також мають бути на кожному місці проведення розрахунків .
Отже, вимога щодо мінімальної кількості платіжних терміналів за правилом «50%» стосується кожного окремого місця проведення розрахунків. Лише за наявності одного РРО таке правило не спрацьовує, позаяк у такому разі необхідно мати хоча б один платіжний термінал для забезпечення розрахунків за допомогою платіжних карток.
Чи потрібно щодня знімати Z-звіти, якщо РРО не працює?
За загальним правилом, суб’єкти господарювання, які провадять розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають щодня друкувати на РРО фіскальні звітні чеки ( п. 9 ст. 3 Закону про РРО ). Якщо сервер обробки інформації не отримає контрольно-звітної інформації від РРО протягом 72 годин після роздрукування фіскального звітного чека, роботу РРО блокують.
Але коли на РРО не проводять розрахункових операцій, включати їх та роздруковувати фіскальні звітні чеки (Z-звіти) не обов’язково. У цьому випадку роботу таких РРО не блокують, якщо не отримано контрольно-звітної інформації. Про це свідчить лист ГУ ДФС від 12.04.2017 № 2004/10/10-36-14-06-22.
