Ваш малыш, еще вчера такой послушный и покладистый, вдруг начинает вести себя необычно.Подробнее (http://www.prostobaby.com.ua/zdorove/psihologiya/stati/krizis_trehletnego_vozrasta_borotsya_ili_miritsya)
Грудное вскармливание – чудесный период единения мамы и малыша. Но это замечательное время бывает омрачено различными проблемами с молочной железой,...
Во время беременности будущего малыша можно не только любить, ждать, общаться с ним и всячески оберегать – его, как бы...
Опубликовано: 30.10.2018
Статті 17 і 18 присвячені професійній атестації й атестаційній архітектурно-будівельній комісії.
Послідовно зазначається таке:
- Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.- Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади з пи
тань будівництва, містобудування й архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулюючим організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулююча організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом. - До професійної атестації допускаються громадяни, які: • здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації, мають стаж роботи за фахом не менше 3-х років; • не здобули вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр за напрямом професійної атестації, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менше 10-ти років. Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані зі створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, і порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, здійснюється Атестаційною архітектурно-будівельною комісією.визначає рівень кваліфікації та знань фахівців, їх спеціалізацію;
видає відповідні кваліфікаційні сертифікати, скасовує рішення про їх видачу; може утворювати секції за видами робіт, послуг і професійної спеціалізації; здійснює інші повноваження відповідно до Положення про Атестаційну ар- хітектурно-будівельну комісію, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури.Стаття 19 чітко окреслює коло проектних робіт, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката. Виконання проектних робіт із створення об'єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відповідного кваліфікаційного сертифіката у разі:
здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи іншого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відповідного профілю; розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості та умов забудови будь-якої земельної ділянки; виконання робіт, пов'язаних з участю в містобудівних і архітектурних конкурсах, якщо їх умовами не передбачено інше; проектування об'єктів, які відповідно до законодавства не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на їх виконання.Слід звернути увагу на нове положення в частині прав архітекторів, яким присвячено 22-у статтю. Мається на увазі, що «за погодженням із замовником вносити в межах містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки зміни до затвердженого проекту».
До суттєвих і визначальних для професійної діяльності є такі права архітектора:
за дорученням замовника брати участь у підготовці договорів підряду, організації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будівництво, бути представником замовника в інших випадках, визначених договором; залучати на договірній основі до розроблення проекту інших фахівців, здійснювати керівництво цими роботами або брати участь у виконанні робочої документації; здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціалізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора; страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону.Стаття 26 окреслює обов'язки архітектора, інших проектувальників. Архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи із створення об'єктів архітектури, зобов'язані:
додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації та виконання будівельних робіт законні права й інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилеглих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту; особливо слід звернути увагу на те, що проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор і головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.Розділ VI присвячено питанням АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ АРХІТЕКТУРНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Стаття 29 має назву: «Об'єкти та суб'єкти авторського права в галузі архітектури». По-перше, говориться, що відносини, які виникають під час створення та використання об'єктів архітектури як об'єктів авторського права, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», цим Законом та іншими законодавчими актами України. Дуже суттєвим є таке визначення: об'єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти й ескізи, що стосуються архітектури. Далі говориться, що автором (співавтором), вважається особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об'єкти архітектури як об'єкти авторського права. І окремо зазначено, що співавторами не можуть бути особи, які подають автору об'єкта архітектури технічну, консультаційну чи організаційну допомогу або такі, що здійснюють організацію проектування та будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту), контроль за виконанням зазначених робіт. Стаття ЗО стосується питань майнових прав на об'єкт архітектури. Майнові права на об’єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, і юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції. Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди. Автор об'єкта архітектури як об'єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.Стаття 31 розкриває важливі, але на практиці недостатньо опрацьовані питання особистих немайнових прав авторів (співавторів) об'єктів архітектури.
Особистими немайновими правами інтелектуальної власності автора (співавторів) об’єкта архітектури як об’єкта авторського права є відповідні права, визначені Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське правота суміжні права» і зокрема: Право фотографувати, здійснювати відеозйомку відповідного об'єкта архітектури як об'єкта авторського права, крім випадків, визначених законом; Право вимагати визнання свого авторства (співавторства) шляхом зазначення належним чином свого імені на об’єкті архітектури як об'єкті авторського права, якщо це практично можливо. Особисті немайнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права належать його автору (співавторам) незалежно від умов договору (контракту) між автором і замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює.Стаття 32 так і називається: Відповідальність за порушення законодавства про архітектурну діяльність.
Порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.Другий із спеціальних законів, що регламентують архітектурну професійну діяльність - Закон України «Про основи містобудування». Це найстаріший із нині діючих законів, його введено в дію 9 грудня 1992 року. Нинішня редакція включає зміни та доповнення, зроблені в 2001, 2003, 2007, 2008 (двічі), 2009 (двічі) та в 2011 (двічі) роках.
Перша стаття «Загальних положень» має назву «Містобудування» і дає визначення терміну «містобудування» («містобудівної діяльності»): Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян із створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.Стаття 2 визначає головні напрями містобудівної діяльності під якими розуміються:
планування, забудова та інше використання територій; розроблення та реалізація містобудівної документації й інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об'єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку й оздоровлення населення; створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструктур територій і населених пунктів; створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів; захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техногенних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ; збереження пам'яток культурної спадщини; розвиток національних і культурних традицій в архітектурі та містобудуванні; забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і конструктивних якостей об'єктів містобудування, формування та реконструкція містобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів; розроблення правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'язаних з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівного законодавства; підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації.Стаття 5 перераховує основні вимоги до містобудівної діяльності, які повинні бути забезпечені, зокрема:
розроблення містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення та будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель і територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування законних інтересів і вимог власників або користувачів земельних ділянок і будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого сомоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян і громадських організацій згідно із законодавством.Стаття 8 розкриває зміст державного регулювання у сфері містобудування, що полягає в:
плануванні територій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях; аналізі стану містобудування, прогнозуванні його розвитку;_ підготовленні, затвердженні та реалізації державних, регіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації;
координації взаємодії суб’єктів містобудівної й архітектурної діяльності; наданні вимог щодо урахування державних інтересів підчас розроблення містобудівної документації; проведенні експертизи містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів;_ розробленні та затвердженні державних стандартів, норм і правил;
контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об’єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві; контролі за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів;-ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законом.
Статті 9; 10 окреслюють компетенцію Кабінету Міністрів України та Автономної республіки Крим у сфері містобудування. Наступні 11; 12 визначають відповідно компетенцію у сфері містобудування обласних і районних рад, сільських, селищних, міських рад і їх виконавчих органів. Так до компетенції обласних і районних рад належать: визначення територій, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб відповідно до законодавства; забезпечення розроблення та затвердження схем планування територій, містобудівних програм відповідної області чи району; затвердження регіональних містобудівних програм;~ встановлення та зміна меж населених пунктів.
До компетенції обласної ради належить затвердження відповідної містобудівної документації. До компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених у встановленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, відповідна місцева рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування й архітектури. Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до закону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компетенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених у встановленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів відповідно до закону.Статті 13 та 14 установлюють компетенцію адміністрацій і виконавчих органів. Так, зокрема, до компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері містобудування належить прийняття рішень щодо:
реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній території; планування територій на відповідному рівні; підготовлення пропозицій до програм соціально-економічного розвитку відповідної території; формування спеціально уповноважених органів з питань містобудування й архітектури, керівництво їх діяльністю; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудівних, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; забезпечення охорони культурної спадщини; моніторингу забудови та іншого використання територій.До компетенції обласної державної адміністрації належить прийняття рішень щодо:
сприяння узгодженню інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування територій на відповідному рівні; організації розроблення та подання на затвердження відповідних рад обласних містобудівних програм, схем планування території області; розгляду пропозицій із встановлення та зміни меж сіл, селищ і підготовлення висновків щодо їх затвердження; участі у проведенні грошової оцінки земель державної власності в населених пунктах на території області (крім міст обласного значення); організації підготовлення комплексних висновків щодо інвестиційних містобудівних програм; організації експертизи містобудівної документації для територій і населених пунктів області (крім міст Києва, Севастополя й обласних центрів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; здійснення державного контролю за дотриманням містобудівного законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій і в разі виявлення порушень - зупинення такого будівництва в порядку, встановленому законом; здійснення делегованих повноважень місцевих рад, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у порядку, встановленому законодавством.До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:
визначення території для містобудівних потреб згідно з рішенням відповідної ради; встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок; забезпечення в установленому законодавством порядку розроблення та подання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, генеральних планів, детальних планів, планів червоних ліній; проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація охорони культурної спадщини; організація робіт, пов'язаних зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності з районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ і процесів.Виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад вирішують й інші питання містобудівної діяльності, визначені законом.
Статтю 15 присвячено питанням компетенції спеціально уповноважених органів у сфері містобудування, починаючи з Мінрегіонбуду і закінчуючи органами з питань містобудування й архітектури місцевих державних адміністрацій або ж виконавчих органів. Закон говорить, що повноваження конкретизуються в типових положеннях, які визначаються та затверджуються рішеннями відповідних органів виконавчої влади.