Воскресенье, 21 Июнь 2015

Передача PaPaYa №39

Новости

Новости партнеров

Кризис трехлетнего возраста: бороться или мириться...

Ваш малыш, еще вчера такой послушный и покладистый, вдруг начинает вести себя необычно.Подробнее (http://www.prostobaby.com.ua/zdorove/psihologiya/stati/krizis_trehletnego_vozrasta_borotsya_ili_miritsya)

Боремся с лактостазом: памятка кормящей маме...

Грудное вскармливание – чудесный период единения мамы и малыша. Но это замечательное время бывает омрачено различными проблемами с молочной железой,...

Дородовое воспитание: ждем и обучаем

Дородовое воспитание: ждем и обучаем...

Во время беременности будущего малыша можно не только любить, ждать, общаться с ним и всячески оберегать – его, как бы...

Главная Новости

Атестаційна архітектурно-будівельна комісія:

Опубликовано: 30.10.2018

Завантажити в форматі PDF

Розділ IV вміщує статті, які регламентують такі аспекти здійснення архітектурної діяльності.

Статті 17 і 18 присвячені професійній атестації й атестаційній архітектурно-будівельній комісії.

Послідовно зазначається таке:

- Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Новобудови у зоні ризику

- Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об’єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади з пи

тань будівництва, містобудування й архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулюючим організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулююча організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.

- До професійної атестації допускаються громадяни, які:

• здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації, мають стаж роботи за фахом не менше 3-х років;

• не здобули вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, магістр за напрямом професійної атестації, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менше 10-ти років.

Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат. Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані зі створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, і порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.

Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, здійснюється Атестаційною архітектурно-будівельною комісією.

визначає рівень кваліфікації та знань фахівців, їх спеціалізацію;

видає відповідні кваліфікаційні сертифікати, скасовує рішення про їх видачу; може утворювати секції за видами робіт, послуг і професійної спеціалізації; здійснює інші повноваження відповідно до Положення про Атестаційну ар- хітектурно-будівельну комісію, що затверджується центральним органом вико­навчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури.

Стаття 19 чітко окреслює коло проектних робіт, виконання яких не потребує наявності відповідного кваліфікаційного сертифіката. Виконання проектних робіт із створення об'єктів архітектури не потребує наявності у фахівців відпо­відного кваліфікаційного сертифіката у разі:

здійснення фахівцями проектних робіт під керівництвом архітектора чи ін­шого фахівця, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт відпо­відного профілю; розроблення проектних матеріалів, не передбачених для реалізації (ескізні, пошукові, концептуальні тощо), пропозицій щодо можливості та умов забудови будь-якої земельної ділянки; виконання робіт, пов'язаних з участю в містобудівних і архітектурних кон­курсах, якщо їх умовами не передбачено інше; проектування об'єктів, які відповідно до законодавства не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на їх виконання.

Розділ V. ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ СУБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРНОЇ ІЯЛЬНОСТІ ПРИ СТВОРЕННІ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ АРХІТЕКТУРИ

Слід звернути увагу на нове положення в частині прав архітекторів, яким при­свячено 22-у статтю. Мається на увазі, що «за погодженням із замовником вно­сити в межах містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки зміни до затвердженого проекту».

До суттєвих і визначальних для професійної діяльності є такі права архітектора:

за дорученням замовника брати участь у підготовці договорів підряду, орга­нізації конкурсів (тендерів) з визначення підрядника на проектування та будів­ництво, бути представником замовника в інших випадках, визначених договором; залучати на договірній основі до розроблення проекту інших фахівців, здій­снювати керівництво цими роботами або брати участь у виконанні робочої до­кументації; здійснювати експертизу проектної документації згідно із професійною спеціа­лізацією, зазначеною у кваліфікаційному сертифікаті архітектора; страхувати свою професійну відповідальність відповідно до закону.

Стаття 26 окреслює обов'язки архітектора, інших проектувальників. Архітек­тор, інші проектувальники, які здійснюють роботи із створення об'єктів архітек­тури, зобов'язані:

додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування; не порушувати під час проектування, організації та виконання будівельних робіт законні права й інтереси власників і користувачів будинків і споруд, прилег­лих до ділянки забудови; не розголошувати без згоди замовника відомості, які становлять комерційну таємницю проекту; особливо слід звернути увагу на те, що проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор і головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Розділ VI присвячено питанням АВТОРСЬКИХ ПРАВ НА ОБ'ЄКТИ АРХІТЕКТУР­НОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Стаття 29 має назву: «Об'єкти та суб'єкти авторського права в галузі архітек­тури». По-перше, говориться, що відносини, які виникають під час створення та використання об'єктів архітектури як об'єктів авторського права, регулюються Ци­вільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права», цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Дуже суттєвим є таке визначення: об'єктами авторського права в галузі ар­хітектури є твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти й ескізи, що сто­суються архітектури. Далі говориться, що автором (співавтором), вважається особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об'єкти архітектури як об'єкти авторського права. І окремо зазначено, що співавторами не можуть бути особи, які подають автору об'єкта архітектури технічну, консультаційну чи орга­нізаційну допомогу або такі, що здійснюють організацію проектування та будів­ництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту), контроль за виконан­ням зазначених робіт.

Стаття ЗО стосується питань майнових прав на об'єкт архітектури.

Майнові права на об’єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, і юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта або замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового ми­стецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником або юридичною чи фізичною осо­бою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного бу­дівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції. Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-парко­вого мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обу­мовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам ав­торської винагороди. Автор об'єкта архітектури як об'єкта авторського права має право на одер­жання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.

Стаття 31 розкриває важливі, але на практиці недостатньо опрацьовані пи­тання особистих немайнових прав авторів (співавторів) об'єктів архітектури.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності автора (спі­вавторів) об’єкта архітектури як об’єкта авторського права є відповідні права, ви­значені Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське правота суміжні права» і зокрема: Право фотографувати, здійснювати відеозйомку відповідного об'єкта архі­тектури як об'єкта авторського права, крім випадків, визначених законом; Право вимагати визнання свого авторства (співавторства) шляхом зазна­чення належним чином свого імені на об’єкті архітектури як об'єкті авторського права, якщо це практично можливо. Особисті немайнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права належать його автору (співавторам) незалежно від умов договору (контракту) між автором і замовником або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює.

Розділ VII як актуальна данина сучасності розглядає «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО АРХІТЕКТУРНУ ДІЯЛЬНІСТЬ».

Стаття 32 так і називається: Відповідальність за порушення законодавства про архітектурну діяльність.

Порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дис­циплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідаль­ність згідно з законами України.

Другий із спеціальних законів, що регламентують архітектурну професійну ді­яльність - Закон України «Про основи містобудування». Це найстаріший із нині діючих законів, його введено в дію 9 грудня 1992 року. Нинішня редакція включає зміни та доповнення, зроблені в 2001, 2003, 2007, 2008 (двічі), 2009 (двічі) та в 2011 (двічі) роках.

Перша стаття «Загальних положень» має назву «Містобудування» і дає визна­чення терміну «містобудування» («містобудівної діяльності»):

Містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяль­ність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян із створення та підтри­мання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування роз­витку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфра­структури.

Стаття 2 визначає головні напрями містобудівної діяльності під якими розу­міються:

планування, забудова та інше використання територій; розроблення та реалізація містобудівної документації й інвестиційних програм розвитку населених пунктів і територій; визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для місто­будівних потреб; здійснення архітектурної діяльності; розміщення будівництва житлово-цивільних, виробничих та інших об'єктів, формування містобудівних ансамблів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку й оздоровлення населення; створення соціальної, інженерної та транспортної інфраструктур територій і населених пунктів; створення та ведення містобудівних кадастрів населених пунктів; захист життєвого та природного середовища від шкідливого впливу техно­генних і соціально-побутових факторів, небезпечних природних явищ; збереження пам'яток культурної спадщини; розвиток національних і культур­них традицій в архітектурі та містобудуванні; забезпечення високих архітектурно-планувальних, функціональних і кон­структивних якостей об'єктів містобудування, формування та реконструкція мі­стобудівних ансамблів, кварталів, районів і ландшафтних комплексів, зон відпочинку та природних лікувальних ресурсів; розроблення правових актів, державних стандартів, норм і правил, пов'яза­них з містобудуванням; контроль за дотриманням містобудівного законодавства; підготовка кадрів для містобудування, підвищення їх кваліфікації.

Стаття 5 перераховує основні вимоги до містобудівної діяльності, які повинні бути забезпечені, зокрема:

розроблення містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення та будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановле­ному порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель і територій для містобудівних потреб, під­вищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охо­рона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування законних інтересів і вимог власників або користувачів земельних ділянок і будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспек­тивного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобу­дівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної докумен­тації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого сомоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян і громадських організацій згідно із законодавством.

Стаття 8 розкриває зміст державного регулювання у сфері містобудування, що полягає в:

плануванні територій на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях; аналізі стану містобудування, прогнозуванні його розвитку;

_ підготовленні, затвердженні та реалізації державних, регіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації;

координації взаємодії суб’єктів містобудівної й архітектурної діяльності; наданні вимог щодо урахування державних інтересів підчас розроблення мі­стобудівної документації; проведенні експертизи містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів;

_ розробленні та затвердженні державних стандартів, норм і правил;

контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної докумен­тації та проектів конкретних об’єктів, раціональним використанням територіаль­них і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві; контролі за дотриманням вимог щодо охорони культурної спадщини та збе­реженням традиційного характеру середовища населених пунктів;

-ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законом.

Статті 9; 10 окреслюють компетенцію Кабінету Міністрів України та Автономної республіки Крим у сфері містобудування. Наступні 11; 12 визначають відповідно компетенцію у сфері містобудування обласних і районних рад, сільських, селищ­них, міських рад і їх виконавчих органів. Так до компетенції обласних і районних рад належать:

визначення територій, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб відповідно до законодавства; забезпечення розроблення та затвердження схем планування територій, мі­стобудівних програм відповідної області чи району; затвердження регіональних містобудівних програм;

~ встановлення та зміна меж населених пунктів.

До компетенції обласної ради належить затвердження відповідної містобудів­ної документації.

До компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства міс­цевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зону­вання територій, а за відсутності затверджених у встановленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, відповідна місцева рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування й архітектури.

Місцеві ради вирішують інші питання у сфері містобудування відповідно до за­кону, а також можуть делегувати вирішення питань, що належать до їх компе­тенції, своїм виконавчим органам або відповідним місцевим державним адміністраціям.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:

затвердження детальних планів територій за наявності затверджених у вста­новленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів від­повідно до закону.

Статті 13 та 14 установлюють компетенцію адміністрацій і виконавчих органів. Так, зокрема, до компетенції місцевих державних адміністрацій у сфері містобу­дування належить прийняття рішень щодо:

реалізації державної політики у сфері містобудування на відповідній терито­рії; планування територій на відповідному рівні; підготовлення пропозицій до програм соціально-економічного розвитку від­повідної території; формування спеціально уповноважених органів з питань містобудування й архітектури, керівництво їх діяльністю; інформування населення про плани розміщення найважливіших містобудів­них, промислових, енергетичних і транспортних комплексів; забезпечення охорони культурної спадщини; моніторингу забудови та іншого використання територій.

До компетенції обласної державної адміністрації належить прийняття рі­шень щодо:

сприяння узгодженню інтересів територіальних громад у разі виникнення розбіжностей при вирішенні питань планування територій на відповідному рівні; організації розроблення та подання на затвердження відповідних рад облас­них містобудівних програм, схем планування території області; розгляду пропозицій із встановлення та зміни меж сіл, селищ і підготовлення висновків щодо їх затвердження; участі у проведенні грошової оцінки земель державної власності в населених пунктах на території області (крім міст обласного значення); організації підготовлення комплексних висновків щодо інвестиційних місто­будівних програм; організації експертизи містобудівної документації для територій і населених пунктів області (крім міст Києва, Севастополя й обласних центрів) у порядку, вста­новленому Кабінетом Міністрів України; здійснення державного контролю за дотриманням містобудівного законодав­ства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відпо­відних територій і в разі виявлення порушень - зупинення такого будівництва в порядку, встановленому законом; здійснення делегованих повноважень місцевих рад, пов'язаних з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у порядку, встановленому за­конодавством.

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:

визначення території для містобудівних потреб згідно з рішенням відповідної ради; встановлення в межах своїх повноважень на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобу­дівна діяльність; надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови зе­мельних ділянок; забезпечення в установленому законодавством порядку розроблення та по­дання на затвердження відповідних рад місцевих містобудівних програм, гене­ральних планів, детальних планів, планів червоних ліній; проведення робіт з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством; організація охорони культурної спадщини; організація робіт, пов'язаних зі створенням і веденням містобудівного када­стру населених пунктів; забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за до­триманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час пла­нування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності експлуатації будинків і споруд незалежно від форми власності з районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ і процесів.

Виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад вирішують й інші питання містобудівної діяльності, визначені законом.

Статтю 15 присвячено питанням компетенції спеціально уповноважених орга­нів у сфері містобудування, починаючи з Мінрегіонбуду і закінчуючи органами з питань містобудування й архітектури місцевих державних адміністрацій або ж виконавчих органів. Закон говорить, що повноваження конкретизуються в типо­вих положеннях, які визначаються та затверджуються рішеннями відповідних ор­ганів виконавчої влади.

 

rss